Ювелірна цінність золота на Олімпіаді 2024 🥇 З чого роблять медалі?

Олімпійські медалі - золото, срібло, бронза

Медалі з дорогоцінного металу - обов'язковий атрибут перемоги, втім, як 5 кілець і вогонь, запалений променями сонця біля храму богині Гери. Але саме медаль - це найкраща оцінка для спортсмена. Зійти на олімпійський поміст мріє кожен, хто приходить у спорт. Здобути заповітне золото - це мета найсильніших, найспритніших та найвправніших. Це не лише визнання спортивних досягнень, а й такий собі власний олімп, гордість стати першим. Тож про цінність самої медалі мало хто замислюється, оскільки згодом, як і кубки, вона посідає лише почесне місце в куточку переможців. Але, якщо подивитись на медаль з боку технологічного, то стане зрозуміло, що, як і все, що відбувається на ювелірному ринку дорогоцінних металів, впливає не лише на власника, а й на пересічного обивателя, який не купається в променях олімпійського сонця.

Так, олімпійські медалі - безпосередньо впливають на цінність золота і срібла на світовому ринку і коливають його, як правило, на збільшення вартості. Звісно, не набагато і не дуже відчутно, але все ж таки. Тому нам стало цікаво дізнатися, що ж такого в олімпійському золоті не з точки зору великого спорту.

Якість та ювелірний сплав олімпійських медалей закріплено в правилах МОК

Як і будь-які нормативи в спорті, за якістю виготовлення нагород стежать не менш ретельно. Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК) вже давно закріпив у правилах ігор - призові стандарти, а саме склад сплаву медалей:

1. Золота - основа зі срібла 925 проби + 6 грам золота - на позолоту;
2. Срібна - срібло 925 проби;
3. Бронзова - 97% міді + сплав цинку та олова.

Розмір, дизайн і вартість медалей відрізняються від гри до гри. Рішення про те, якою буде сама медаль, визначає сторона, що приймає ігри. Втім, і платить за медалі вона. Тому й має право виготовляти стилістично на свій розсуд. Що залишається незмінним, так це склад або сплав.

До речі, МОК залишив за собою право впливати і на інші критерії олімпійських медалей, а саме:

• діаметр кожної медалі має бути не меншим за 6 см;
• товщина кожної медалі має бути не менше 3 мм;
• обов'язковим є «вушко», куди кріпитиметься традиційна стрічка;
• медаль повинна містити обов'язково позначення виду спорту для якого призначена.

Це що стосується чітких правил. Дотримуючись їх, організатори олімпіади влаштовують цілі консиліуми з приводу дизайну та символіки своїх нагород, щоб точно увійти в історію як найцікавіші та найпам'ятніші. Якщо спортсмени визнають медалі, як закріплення їхніх фізичних чеснот, то країни борються за їхню яскравість, колорит та індивідуальність. Іншими словами за честь країни, вплітаючи в медаль історичні факти, традиції та символізм свого народу.

Париж олімпійський — медалі з духом Франції

Хто ж узяв на себе технічну частину? А саме, виготовлення дорогоцінного шедевра для олімпійських спортсменів. Компанія Chaumet, що є частиною конгломерату LVMH, який «оплатив» практично все дійство Олімпіади-2024 у Парижі. Клієнтом цієї компанії був колись сам Густав Ейфель. Мабуть, саме це і надихнуло іменитих дизайнерів на укладення в медалі шматочка його вежі.

Що викликало інтерес до медалей на іграх 2024?

Як і на будь-яких Олімпійських іграх з часів Стародавньої Греції, сьогоднішні — не обійшлися без моментів, що «запам'ятовуються». Якщо для когось цікавим був стрілець із Туреччини, який без нічого, без спортивного екіпірування відстрілявся на впевнене срібло, то для нас стала несподіванкою поведінка китаянки Чжоу Яцинь. Саме її миле фото облетіло всі таблоїди. Де вона з наївним захопленням спостерігала за загальноприйнятою традицією переможців кусати медалі. Це породило нову хвилю інтересу до якості медалей, їхньої ювелірної цінності.

Традиції кусати медалі на врученні вже багато років і сягає вона корінням далеко не в спорт. На зуб метал перевіряли торговці, щоб підтвердити без експертизи справжність монет, з якими ними розплачувалися за товар. Річ у тім, що чисте золото 999 проби, як і срібло, — м'який метал, який здатний деформуватися під час надкушування. Якщо слід залишається — монета справжня, не підробка.

Сьогодні, визначити таким чином справжність олімпійської неможливо, оскільки, як уже говорилося, за стандартами МОК золото в медалі йде як покриття. Так, воно чисте, 999 проби. 6 грамів чистого золота, нанесеного на срібну основу — не дадуть вам очікуваного ефекту під час надкушування. Тому сьогодні, це лише піар-хід для журналістів, щоб показати, що медаль справді золота, у спортивному еквіваленті. Самі спортсмени так не роблять, їх просять попозувати для кращого знімка, що запам'ятовується.

Заради справедливості, слід зауважити, що на 3 Олімпійських іграх, а саме: 1904, 1908 і 1912 років — призери дійсно отримували медалі з найчистішого золота. Щоправда, варто зазначити, що медалі були зовсім невеликі й щоб їх виготовити, на переплавляння пішло золото з усіх куточків країни, що приймала. Саме на цих іграх еквівалент спортивний і матеріальний збігався як ніколи. Пізніші змагання, на жаль, уже не мали такого медального колориту, залишаючи по собі лише красиву та яскраву традицію. І це не дивно, при такій масі та діаметрі, чистісінька олімпійська медаль із золота більш істотно хитнула б ювелірний та фондовий ринки світу. Мабуть, цей факт і вплинув на регламентовані 6 грамів чистого золота в кожній золотій медалі зараз.

До речі, що стосується срібла — тут усе чесно. Призери 2-го місця дійсно є володарями срібних медалей у чистому вигляді. Це якраз той прекрасний приклад, що друге місце — не програш, а лише великий мотиваційний трамплін для майбутніх перемог.